6 серпня 2026 року речник Європейської комісії з питань бюджету Балаж Уйварі на брифінгу в Брюсселі відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського щодо відмови партнерів у наданні додаткових протибалістичних засобів. Уйварі підтвердив, що Україна самостійно визначає свої оборонні потреби відповідно до ситуації на полі бою та подає відповідні запити до ЄС.
Як Брюссель опрацьовує запити
За словами речника, Україна має можливість запитувати ракети-перехоплювачі або пов’язане обладнання, а Єврокомісія розглядає такі запити у «максимально швидкому режимі». На питання про можливі перешкоди для передачі перехоплювачів, які вже є в розпорядженні окремих країн ЄС, Уйварі відповів, що йому «невідомо про будь-які проблеми». Пріоритетом залишається закупівля озброєння, виробленого в ЄС або Україні, хоча чинні правила дозволяють фінансувати закупівлі й за межами Євросоюзу.
Передумови заяви Києва
На засіданні РНБО 5 серпня Зеленський повідомив, що Україна отримала відмову від партнерів щодо передачі додаткових антибалістичних систем, а постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі у першому півріччі 2026 року проти 2025 року. Офіційною причиною партнери назвали бойові дії на Близькому Сході. Тієї ночі Росія завдала ракетного удару по Києву. Раніше під час зустрічі в Білому домі Зеленський просив президента США Дональда Трампа передати 300 ракет-перехоплювачів Patriot; за даними The Atlantic, Трампа відмовив. Євросоюз уже виділив Україні 8,5 млрд євро з кредиту в 90 млрд євро, а президентка Єврокомісії під час візиту до Києва оголосила про пакет у €10 мільярдів.